Олійник Степан Іванович: поезія







Sinjoro per trajno kamparen intencis,
Ĝis lasta stacio bileton aĉetis,
Eniris en trajnon kaj tuj surpriziĝis –
La trajno plenega ja lin renkontigis.

Volegas mi dormi – pensadas sinjoro –
Kaj devos nun stari – mallaŭdas en koro
La trajnon, la sorton kaj tuj trankviliĝis:
Ruzecon elpensis, fripono fariĝis.

Kvarpiede ekstaras, atente rigardas,
Kaj ĉiun angulon laŭvice palpadas.
Sed kion Vi cerĉas? – La homoj demandas –
– Mi perdis serpenton, serpenton rigardas.

La homoj ĉirkaŭaj ja tuj dissolviĝis,
La laca sinjoro konvene eksidis.
Post unu minuto dormegis sinjoro,
Ne aŭdis amason kriantan en ĥoro.

* * *
La sonĝo trankvila kaj dolĉa finiĝis
Kaj nia ruzulo finfine vekiĝis.
La trajno malplena, silenta jam staras,
Murmuras li: "Bone, ke mi jam kamparas".

Eliras kaj vidas: kaduka perono,
Sur trako troviĝas nur unu vagono.
Ho, jen fervojisto! Sinjoro demandas:
– Por kio la sola vagono ĉi staras?

– En trajno sinjoro tre stranga veturis,
Li perdis serpenton kaj ĉiujn teruris,
Tumulton teruran ja kaŭzis stultulo,
Separi vagonon ordonis estrulo.
Por tio ĝi restis ĉi ti' separita,
Sur plej malproksiman saktrakon kaŝita.

(с) любительський переклад maratonisto, 2011

Сам себе перехитрив

(За народним жартом)

Поїзд Київ — Станіслав
Уночі в Попельні став.
З напівтемного перону
Втиснувсь дядько до вагону.

«Хоч людей і тьма, та їх
Одурю я геть усіх,
Улаштуюсь! — мислить дядько.—
Я ж не тюхтя-безпорадько».

Хитруватий склавши план,
Зиркнув дядько в чемодан,
Скрикнув «ой!» та без балачки
Попід лавку лізе рачки.

Що шукаєте ви там? —
Знявся лемент, шум і гам.
- Я ловлю, а не шукаю.
Все одно її спіймаю!..

— Кицьку ловите свою?
— Та не кицьку, а змію!
Десь сюди вона, погана,
Шугонула з чемодана.

Вчувши дику новину,
Зникли люди — в мить одну! ...
З'ївши з салом паляницю,
Виліз дядько на полицю.

Спить він смачно, аж хропе:
Сам-один — на всі купе!
А в години у ранкові
Погукав провідникові:

А чи скоро Станіслав?
Не проїхав, не проспав?..—
З ліхтарем в руці з-під лавки
Провідник дав точні справки:

Де там скоро! Спи й не бійсь.
Вчора йолоп тут якийсь
Здуру випустив гадюку,
Відчепили нас на муку.

От і кукаєм «ку-ку!»
У Попельні в тупику!